Сім батьківських заповідей
- Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.
- Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...
- Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.
- Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.
- Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.
- Усвідомте: для дитини зроблено не все.
- Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.
Вступ-2015: як рахуватиметься конкурсний бал вступника
У 2015 році вступ до ВНЗ проходитиме за процедурою, визначеною новим Законом «Про вищу освіту». Попри те, що загальна структура конкурсного відбору не змінюється, на майбутніх абітурієнтів чекає ряд особливостей.
Як і в попередні роки, конкурсний бал абітурієнта буде формуватися з результатів зовнішнього незалежного оцінювання, результатів творчих чи фізичних випробувань (якщо це визначено у правилах вступу) та балу атестату. Нікуди не зникли і додаткові бали за перемогу у Всеукраїнській олімпіаді чи у конкурсі-захисті наукових робіт Малої академії наук. Також вступникам нараховуватимуться бали за довузівську підготовку.
Щодо новацій
До кожної зі складових конкурсного балу – результатів ЗНО, творчих та фізичних випробувань та балів шкільного атестату – застосовуватимуться вагові коефіцієнти. Фактично такі коефіцієнти є показниками того, який з компонентів загального конкурсного балу є найважливішим при вступі до конкретного вищого навчального закладу.
Сертифікат ЗНО тепер діє лише один рік. Тобто, якщо випускники минулих років захочуть скористатися при вступі результатами тестування попередніх років, їхні документи не зарахують у Приймальній комісії.
Результати усіх творчих та фізичних випробувань обраховуватимуться як середнє арифметичне за всі етапи, яких не може бути більше трьох. Таким чином, сума балів за творчі конкурси не буде перевищувати 200.
Бал атестату зі школи теж враховуватиметься, причому він знову переводиться у двохсотбальну шкалу. Однак, вага атестату є значно меншою, аніж решти компонентів конкурсного балу, тому не варто поспішати із звинуваченнями на предмет того, що знову оцінки у школі купуватимуться.
Розпочнемо з прикладу, коли абітурієнт вступає на напрям підготовки, де немає ні творчих, ні фізичних випробувань. Тоді основний конкурсний бал складатимуть результати ЗНО з 3-4 предметів та додаток до атестату. Сертифікат з української мови та літератури є обов’язковим для всіх напрямів, решту – 2 або 3 предмети (сподіваємося, що МОН внесе зміни до Умов прийому і таких предметів буде не більше двох) – виш визначає самостійно. Максимальний результат з кожного предмету ЗНО – 200, стільки ж можна отримати за атестат. Якби не було вагових коефіцієнтів – загальний конкурсний бал обраховувався як сума усіх складових і міг становити 800 або 1000 балів залежно від кількості предметів ЗНО. Тепер ситуація зовсім інша.
У вищому навчальному закладі мають визначити, який із цих компонентів є найважливішим для навчання майбутнього студента і присвоїти йому найбільшу вагу. Сума вагових коефіцієнтів завжди має дорівнювати одиниці. В інфографіці наведені допустимі значення коефіцієнтів для результатів ЗНО та атестату. Як бачимо, вага останнього складає не більше 10%, тобто максимум 20 балів із загальних 200. Порівняно з минулим роком значення атестату не змінилося, більше того, воно може ще зменшитися, якщо у ВНЗ застосують коефіцієнт менше 0,1, що дозволено законом та Умовами прийому. Щодо результатів ЗНО, то виш самостійно визначає вагу кожного предмету. Щоправда вона не може бути меншою 0,2. Припускаємо, що при вступі на напрям «біологія», результат з профільного предмету матиме набагато вищий коефіцієнт, ніж, наприклад, з української мови та літератури.
Додаткові бали
Як і в попередні роки, абітурієнти, які мають особливі успіхи у навчанні, можуть отримати до 10 додаткових балів, що становить до 5% основного конкурсного балу та дорівнює коефіцієнту 0,05. У порівнянні з минулими роками їхній розмір зменшився вдвічі. Відповідно до Умов прийому додаткові бали можуть бути нараховані лише призерам IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів, або призерам III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Крім того, додаткові бали можна отримати також за успішне закінчення підготовчих курсів при ВНЗ, обсяг навчальних аудиторних годин яких складає не менше 150, а термін навчання – не менше трьох місяців. Однак, як і в попередні роки ці бали можуть бути нараховані лише при вступі на природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності. Сумарно, абітурієнтові може бути нараховано лише до 10 додаткових балів. Остаточну кількість балів окремо за особливі успіхи у навчанні (перемогу в олімпіаді або конкурсі МАН) та за підготовчі курси визначатиме кожен ВНЗ самостійно. Тепер розглянемо як формується конкурсний бал при вступі на напрями підготовки, для яких обов’язковим є проходження творчих/фізичних випробувань.
Максимальне значення основного конкурсного балу також дорівнюватиме 200. Однак його складові трохи відрізнятимуться:
- результат ЗНО з української мови та літератури (є обов’язковим при вступі на всі напрями підготовки);
- результат ЗНО з іншого предмету, самостійно визначеного навчальним закладом;
- результат за творчі чи фізичні випробування;
- середній бал додатка до атестату про повну загальну середню освіту.
Що стосується коефіцієнтів, то як і в попередньому випадку, до кожного з результатів ЗНО застосовуватиметься коефіцієнт не менше ніж 0,2 (20% від основного конкурсного балу). Бал атестата складатиме також не більше 10% від основного конкурсного балу (коефіцієнт 0,1 або менше). А от коефіцієнти, які застосовуватимуться до результатів творчих чи фізичних випробувань відрізнятимуться в залежності від того, на який напрям підготовки вступає абітурієнт.
Так, до результатів творчих випробувань при вступі на напрям підготовки «архітектура» та всіх напрямів підготовки з галузі знань «мистецтво» застосовуватиметься коефіцієнт 0,5 або менше (до 50 % максимального значення основного конкурсного балу). Фактично, роль творчих випробувань тут буде домінуючою під час конкурсного відбору.
При вступі на решту напрямів підготовки, які потребують творчих/фізичних випробувань, застосовуватиметься коефіцієнт 0,25 або менше (до 25% максимального значення основного конкурсного балу). У цьому випадку творчим випробуванням не відводиться основного значення, а тому результати ЗНО залишатимуться вирішальними.
Додаткові бали
При вступі на напрями підготовки, які потребують проходження творчих/фізичних випробувань, абітурієнтам може бути нараховано 10 додаткових балів (що становить до 5% основного конкурсного бала). Однак це стосується лише призерів Всеукраїнських учнівських олімпіад або призерів Всеукраїнського конкурсу наукових робіт членів Малої академії наук. Бали за підготовчі курси тут не нараховуватимуться, адже жоден з напрямів підготовки не належить до природничо-математичних чи інженерно-технічних спеціальностей.
Про детальний перелік предметів зовнішнього незалежного оцінювання, необхідних для вступу та конкретні вагові коефіцієнти, присвоєні кожній зі складових конкурсного балу, можна дізнатися з Правил прийому до вищого навчального закладу. Такі правила повинні бути затверджені та оприлюднені на веб-сайтах вишів не пізніше 1 грудня 2014 року.
Шість секретів для розкриття в дитини таланту
Деніел Койл, автор бестселера «Код таланту», відомий американський журналіст і публіцист, редактор популярного журналу «Аутсайд», стверджує, що шанси дитини можна істотно підвищити, взявши до уваги один ключовий момент: великими не народжуються, ними стають.
Койл провів два роки в дев'яти найпрестижніших виховних закладах світу – крихітних чарівних місцях, в яких вирощують величезну кількість талантів міжнародного класу в галузі спорту, мистецтва, музики та математики. І що ж він знайшов? Абсолютно невірне уявлення батьків про те, як стають генієм. «Величезний талант не записаний у ДНК дитини, – каже Койл. – Це результат дії яскравого й потужного паттерна (шаблону), який поєднує в собі три рушійні сили: цільові методи практики, специфічні методи мотивації та коучинг (тренінг)».
Те, як діти практикуються, як вони реагують на невдачу, як їх хвалять і критикують – усе це відіграє величезну роль у ймовірності досягнення ними величі в майбутньому. «Звісно, не всі виростають Мікеланджело або Майклом Джорданом, – відзначає Койл, – але їх рівень геніальності не випадковий. Виразний і сильний паттерн допомагає батькам на рівні нейрофізіології розблокувати процес навчання дітей».
Хочете створити свій власний виховний заклад? Койл пропонує шість стратегій розкриття талантів у дітей.
Спостерігайте за крихітними та потужними елементами «загоряння». Зовсім не просто «глибоко практикуватися», це вимагає від нас пристрасті, мотивації, наполегливості та емоційного палива, яке ми називаємо коханням. Коли мова заходить про мотивацію, результати нових досліджень показують, що ми всі народжуємося з неврологічними еквівалентами пускових тригерів. Як тільки особистість дитини щільно зростається з метою, спрацьовує тригер і вивільняється ціле цунамі несвідомої мотиваційної енергії. Койл акцентує увагу на дослідженні, що вивчало молодих музикантів: діти, які бачили себе дорослими музикантами в майбутньому, вчились на 400 % швидше, ніж діти, які цього не робили. «Це не гени змусили дітей досягти успіху, це паливо, що міститься всередині крихітної ідеї: я хочу бути схожим на них», – каже Койл.
Зрозумійте, що практика не буває рівною – зовсім ні. Виховним закладам давно відомо про вирішальний момент, який наука тільки-но відкриває для себе: професійні навички значно посилюються, коли ми балансуємо на межі наших здібностей, роблячи помилки та виправляючи їх, – це і є «глибока практика». Звідси висновок: помилки – це зовсім не вирок, це інформація, яку ми повинні використовувати, щоб у короткі строки набути навички майстерності. Діти, які здатні аналізувати свої помилки не з позиції невдач, а як необхідне паливо для навчання, – це і є ті, хто в кінцевому підсумку стане генієм.
Визнайте, що повільна практика – це продуктивна практика. Така техніка є спільною для практично будь-яких виховних закладів: від тенісу до гри на віолончелі та математики. Чому це працює? Коли ви просувається повільно, то можете відчути й виправити більшу кількість помилок, навчаючись побудови більш якісної логічної послідовності у процесі здобуття майстерності. У «Meadowmount» – школі класичної музики, випускниками якої є в тому числі віолончеліст Йо-Йо Ма і скрипаль Іцхак Перельман, є одне правило: ви повинні грати настільки повільно, щоби перехожий не зміг упізнати цю мелодію. Як каже один тренер: «Суть не в тому, наскільки швидко ви це робите, а в тому, наскільки правильно ви це можете виконати, роблячи якомога повільніше».
Сила похвали, а не природні здібності. Коли ми хвалимо інтелект дитини, вона реагує на це меншою здатністю до ризику. Коли ми хвалимо зусилля, то діти зазвичай стають більш налаштованими на ризик, роблять помилки і вчаться на них – у цьому суть глибокої практики та навчання. Коли виховні заклади використовують певні словесні прийоми – це зовсім не просто так. Наприклад, деякі тенісисти не кажуть, що вони «грають» у теніс, а кажуть, що «борються» чи «воюють за перемогу».
Заохочуйте наслідування (імітацію). Копіювання – це неврологічно короткий шлях до здобуття навичок майстерності. Не важливо, пишете ви чи танцюєте, якщо ви у фарбах представите собі, як уже досягли максимального результату, – це стане першим важливим кроком, який насправді наблизить вас до цієї мети. Тім Галлві, автор та інструктор з тенісу, учить гравців-початківців за допомогою 20-хвилинної мімікрії (наслідування), не промовляючи при цьому жодного слова з інструкцій.
Трохи відійдіть у бік. Тільки всередині самої дитини може виникнути та якість глибокої практики, яка вирощує навички майстерності, а не від його батьків, нехай навіть при цьому у них найкращі спонукання. Як каже Керол Двек (психолог зі Стенфорда), усі поради батькам можна умовно розділити на два найважливіших аспекти: звернути увагу на те, куди спрямовані пильні погляди їхньої дитини; хвалити її за кожне її зусилля.
Інакше кажучи, не залиште без уваги той момент, коли ваша дитина закохається, і допоможіть їй з розумом використати енергію любові.
«Коли ви почнете думати про талант як про процес, коли побачите силу певних видів практики, зверніть увагу на внутрішню пристрасть і налаштуєтесь на певні навчальні сигнали, які вам необхідно буде подати дитині, – життя зміниться», – каже Койл.
Як і більшість великих змін, усе проявляється у дрібницях. «Для нашої родини вони, наприклад, у тому, що, коли наш син розучує на піаніно складний твір, моя дружина спонукає його грати тільки перший такт або просто перші п'ять нот знову і знову, спостерігаючи, як він робить маленькі кроки, доки не вигострить майстерність. Або коли наші дочки, покатавшись на лижах, навперебій розповідають, як вони падали купу разів, і ми вбачаємо в цьому те, що вони катаються все краще і краще», – ділиться Койл (звісно, цей принцип краще працює у випадку з катанням на лижах, ніж з водінням автомобіля).
Навчання дітей того, що талант – це не вроджена властивість, дозволяє їм абсолютно по-новому подивитись на невдачі. Невдача – це не вирок, це шлях уперед. І помилки – це зовсім не те, чого треба соромитися, це кроки на шляху до успіху. Без них велич неможлива.
|
